чаї з диких трав ОРИГІНАЛЬНІ ПОДАРУНКОВІ НАБОРИ З ЧАЄМ. НАТУРАЛЬНІ АВТОРСЬКІ ДУХМЯНІ ЧАЇ З ДИКИХ ТРАВ. 🍵

ДБАЙЛИВО ЗІБРАНО ДЛЯ ВАС В ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ КУТОЧКАХ УКРАЇНИ


Резработка сайтов, веб-дизайн    

главная

 

недвижимость

 

работа

 

финансы

 

туризм

 

авто

   

афиша

 

ваш дом

 

рестораны

 

магазины

 
 
 
Поиск по сайту:   
 
 

  Новости на сайте

 

  Полезные ссылки

 

  Справочники

 

  Черкасские новости

 

 

  Черкасские новости

 

З 6 серпня 2019 р. виробники мають маркувати свою продукцію по-новому

Із 6 серпня виробники мають маркувати свою продукцію по-новому. Про це повідомляє 24 канал. З цієї дати в Україні набувають чинності чимало положень закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». І хоч сам закон ухвалили ще торік, але більша частина його положень починає діяти саме з серпня.

Відтепер шрифт на етикетці має бути чіткий, розбірливий і контрастний. Інформація про алергени, які є в складі продукту, має вирізнятись на фоні загального надпису: кольором, шрифтом чи стилем.

Висота маленьких літер повинна бути щонайменше 1,2 мм, тобто більшими літерами можна писати, а от меншими – ні. До речі, до ухвалення цих змін мінімальна висота складала 0,8 мм. Проте є деякі винятки – якщо площа (у разі використання упаковки або тари) найбільшої поверхні менша за 80 кв. см, висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 0,9 мм.

– За новим законом на маркуванні вся інформація про продукт має наноситись шрифтом 0,9 мм. Також на етикетці мають бути відображені всі алергени: вони повинні виділятись кольором, формою чи на розсуд підприємців. Щоправда, не зрозуміло як це – на розсуд виробника, – каже виконавчий директор «Союз споживачів України» Максим Несміянов.

За спостереженнями експерта, наразі підприємці виробляють неякісну, а часто небезпечну продукцію і не несуть жодного покарання. Органи ринкового нагляду не працюють: ніхто не контролює виробників, які з дешевих інгредієнтів виготовляють те, що їм вигідно.

В Україні нікого не дивує ситуація, коли в магазині продається масло з правильно прописаним маркуванням, але фактично це – якийсь незрозумілий продукт. Добре, якщо спред, а може бути взагалі хімія. Такий продукт Максим Несміянов бачив у київських супермаркетах, вартістю 22 гривні за брусок у 200 грамів, а вже в Білій Церкві воно продавалось по 14 гривень.

– Ми знайшли підприємство, яке виготовляє таке «масло» Воно дислокується на окраїні міста Біла Церква. В цехах старе і брудне обладнання. Візуально це схоже на якесь хімічне виробництво, проте органи ринкового нагляду не працюють, тому фірма продовжує виготовляти отруту,
– додає Максим Несміянов.

На жаль, схожих фірм в Україні багато. Допоки ніхто не контролюватиме їх діяльність, вони  продовжуватимуть годувати споживачів небезпечним «незрозуміло чим» у гарному пакуванні. 

Полюбляють виробники мухлювати не лише зі складом продукту, а й з маркуванням. Приміром, брехати про склад продукту чи приписати своїм харчам дивовижні властивості. Проте законодавчі новації забороняють це робити. Адже в законі чітко прописано, що інформація про продукти харчування повинна бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. Водночас, вона не може вводити в оману.

Зокрема, не дозволяється приписувати продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання. Приміром, вип'єш такого-то газованого напою – вилікуєшся від низки хвороб. Забороняє закон також приписувати продукту особливі характеристики, якщо на ринку є аналоги з такими ж характеристиками.

Не повинно вводити в оману споживача й припущення, яке можна зробити через зовнішній вигляд продукту, його опис чи графічні зображення про наявність у складі певного компонента або інгредієнта, якщо його замінено.

Приміром, продаються тістечка в коробці з намальованими на ній апельсинами, але в їх складі помаранчів немає, натомість є штучні добавки з відповідним ароматом. Це вже є порушенням закону.

Покупець повинен знати про продукт все або майже все. Особливо, коли йдеться про його склад. Ця інформація має бути правдивою, навіть коли йдеться про рекламу.

Передовсім всю інформацію мають наносити українською мовою. Допускаються надписи іншими мовами, але винятково за бажанням оператора ринку. Надписи на упаковці чи етикетці мають бути чіткими, зрозумілими, точними і розміщатись на видному місці. Їх не можна ховати за картинками, графіками тощо.

Яка інформація має бути вказана на продукті:

– кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;

– мінімальний термін придатності або дата "вжити до";

– найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт. Для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера;

– для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої;

– інформація про поживну цінність харчового продукту;

– інструкції з використання – у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;

– країна походження або місце походження харчів;

– дані про заморозку продукту;

– умови зберігання чи використання, якщо ці продукти потребують спеціальних умов зберігання тощо.

– Новий закон посилює вимоги до маркування, але ніхто не контролює їх дотримання. Законодавчі новації – це добре, але наразі виробники порушують вимоги і їм за це нічого не загрожує. Цю проблему закон не вирішує,
– резюмує Максим Несміянов.

Допоки виробників не почнуть контролювати, споживачі самі повинні уважно ставитись до того, що вони купують. А головне пам’ятати – не може якісний продукт коштувати дешево.

 

  Наш опрос

 

 

 

  Полезные ссылки

 

 

 

  Праздники

 

 

 

  Телеканалы