У супермаркетах та різноманітних магазинчиках від кількості пропозицій придбати щось просто тут і прямо зараз геть забиває памороки. Така позиція цілком зрозуміла й навіть якоюсь мірою виправдана, адже не секрет, що реклама – двигун торгівлі, а без внутрішньої торгівлі не може існувати жодна країна. Щоправда, не може вона існувати і без соціального захисту.

 Зокрема й без захисту прав споживачів. Щоб визначити, наскільки дієвою є ця система в Україні і на Черкащині зокрема та що робити звичайній людині, яка придбала неякісний товар, наші кореспонденти звернулися до спеціалістів.

 – Нещодавно придбав новий ланцюг до мотоблоку. Весна ж попереду – треба готуватися, – розповідає Іван Перепічка із Катеринопільського району. – Поставив, змастив, налагодив – усе як треба. Запустив, а воно кілька разів прокрутило, а потім як затарахкотить! Ледве встиг вимкнути. Давай до нього, а там половина ланок покришилася. Це ж з якого його металу треба зробити, щоб воно навіть на «холостому» ходу не витримало?

Наче й гроші не великі – 300 гривень, але якось прикро стало. Тому зібрав усе оте гамуззя, що лишилося від деталі, і повіз у магазин. Отак і так, кажу. Купив у вас, поставив, а воно – брик і все! Давайте щось разом думати. А там хлопці молоді, веселі. «Ви, – кажуть, – діду, не тим мастилом змастили, от воно й поламалося. Самі винні». Чекайте, кажу, як же не тим? Весь час одним змащую. Мені син привіз цілу каністру 20-літрову. І все нормально було. А вони знаєте, що відповідають? «А треба тим, що на хліб мастите!» Тільки тоді й допетрав, що то вони з мене знущаються. Розвернувся та й пішов собі. А що я зроблю? Сам винен, дивитися треба було, в кого і що купував. Більше не братиму в тому магазині. Сина попрошу, щоб у Черкасах купив та привіз.

 Схожих історій можна почути безліч. Адже більшість людей не уявляють, що вони як споживачі мають не лише обов’язки, а й певні права. Та, на щастя, не всі. Про це свідчить хоча б ще одна історія від нашої постійної читачки.

 – Часом я просто дивуюся, коли люди змовчують, соромлячись заявити про свої права, змахнуть рукою: «От, ще буду псувати собі день за 5-20-100 гривень». Серйозно? Тобто витратити свій час і сили, щоб заробити ці гроші, придбати річ, принести її додому і врешті, викинути все це на смітник? Мало хто легко відпустить ситуацію, тож, крім коштів, втратить ще й безцінні в умо­вах сьогодення нервові клітини. Це неповага до себе! – говорить Вікторія Матвієнко з Черкас. – Ох, скільки усілякого-різного я повертала до магазинів.

Гнилий кавун і торт із «перебитим» стікером, взуття, в якому підошва розсипалася, сорочка, що розлізлася просто на тілі, іграшковий поїзд (двічі!), хлібницю, що заіржавіла... З останньою, до речі, узагалі цікаво вийшло. Це був подарунок. Придбала я його для мами, вручила – усі задоволені. Пізніше вона помітила кілька плям, та мені не сказала. Десь за півроку я випадково придивилася і зрозуміла, що то іржа! Але на упаковці чорним по білому було вказано: «Матеріал – нержавка сталь». Я це точно пам’ятала, бо то був основний мій критерій під час покупки. Того ж дня я повезла нікчемну залізяку до магазину, не маючи ні чека, ні упаковки.

Не послухала маминих умовлянь. Написала заяви на відновлення чека і на повернення товару, що не відповідає заявленим виробником характеристикам. Вже наступного дня мене запросили забрати гроші. Для цього абсолютно не потрібно було кричати, грубити й погрожувати. Максимальна упевненість у своїй правоті, крижана ввічливість і спокій. І, звісно, знання витягів зі статей законів.

 За словами спеціалістів, існує три законні дії для захисту споживачем своїх прав при купівлі неякісного товару та повернення коштів за товар неналежної якості: звернення до продавця із заявою про повернення грошей за неякісний товар; звернення зі скаргою до Держпродспоживслужби; а також звернення до суду з позовом.

 − Придбавши неякісний товар, споживач насамперед має звернутися з письмовою заявою (у 2-х примірниках) до продавця, − пояснює Олена Дубова, начальник Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області. − Претензії, вимоги до продавця чи виробника товару, виконавця послуг необхідно пред’являти в письмовій формі.

Обов’язково треба залишити собі копію заяви-скарги із позначкою про те, що її прийняли, а якщо вам відмовили її взяти, направте їм заяву-скаргу з копіями необхідних документів рекомендованим листом із повідомленням про вручення та з описом вкладеного, в якому необхідно перерахувати, які саме документи надіслали.

Другий екземпляр такого опису листа з поштовим штампом зберігайте на майбутнє, а також квитанції про поштове відправлення листа та отримане повідомлення про вручення. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» вам зобов’язані відповісти протягом одного місяця з дня отримання заяви-скарги.

 Про те, що багато черкащан таки знають свої права і вміють їх відстоювати, свідчить статистика. Так, протягом 2018 року Управління захисту споживачів розглянуло 215 заяв і скарг, із них надійшло: письмово – 78, з урядової «гарячої лінії» та «гарячої лінії» обласної державної адміністрації – 87, на особистому прийомі – 43, надіслано повторно − 8. У телефонному режимі та на особистому прийомі спеціалісти Управління проконсультували 670 споживачів. За сприяння працівників Управління суб’єкти господарювання за неякісні товари та неякісно надані послуги повернули споживачам 67,1 тис. грн.

 Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» людина на свій вибір має право вимагати: пропорційного зменшення ціни, безкоштовного ремонту товару або відшкодування витрат покупця на такий ремонт. Якщо ж у товару виявлені недоліки, що не підлягають усуненню, то продавець зобов’язаний повернути споживачу кошти або замінити товар.

Коли питання в межах чинного законодавства не вирішене, то споживач звертається до територіального органу Держпродспоживслужби з письмовою заявою, до якої додає копії усіх наявних у нього документів стосовно спірного випадку (повна назва ТОВ чи ФОП із зазначенням адреси провадження діяльності, розрахунковий документ, гарантійний талон, акт із сервісного центру, договір про надання послуг, листування з продавцем та інше).

 Але коли споживач вважає, що його права та законні інтереси порушені, він має право на їхній захист у визначеному законом порядку.

 Першим помічником у захисті прав та законних інтересів споживачів може стати відповідний орган захисту прав споживачів, як правило, – територіальний орган Держпродспоживслужби.

Туди людина має право звернутися усно для отримання консультації щодо прав згідно з чинним законодавством «Про захист прав споживачів». Якщо суб’єкт господарювання не вирішив питання в межах правового поля, споживач звертається письмово до територіального органу Держпродспоживслужби, − зазначила Олена Дмитрівна.

 Кандидат юридичних наук, адвокат Дмитро Гарбазей зауважує, що питання захисту прав споживачів врегульоване профільним Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ. Закон розрахований саме на позасудовий спосіб захисту прав споживачів.

 Проте, зі слів адвоката, доволі часто виникає необхідність захищати права споживачів у суді: «Причин цьому досить багато: це й відмова продавця від обміну товару належної якості протягом 14-ти днів, і відмова продавця безоплатно усунути недоліки товару або ж замінити товар чи повернути кошти у випадку наявності істотних недоліків товару з вини виробника/продавця тощо».

 Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» покупців звільняють від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав, пояснює адвокат.

 – Обов’язковою передумовою звернення як до виробника/продавця, так і до суду щодо обміну товару належної якості є відсутність будь-яких ознак користування товаром, а також збереження його товарного вигляду, споживчих властивостей, пломб, ярликів, а також розрахункового документу, виданого споживачеві разом із проданим товаром, – звертає увагу Дмитро Гарбазей.

– Що стосується вимоги споживача щодо товару з істотними недоліками (це або розірвання договору та повернення сплачених за товар грошей, або заміна товару на такий же товар або на аналогічний з числа наявного у продавця (виробника)), то таку вимогу і виробник/продавець, і суд розглядають за наявності у споживача розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

 – Вимогу щодо усунення істотних недоліків товару можна пред’явити протягом гарантійного строку, який зазначають у паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що його додають до продукції, – уточнює адвокат. – Крім того, споживач має право пред’явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Цю вимогу можна пред’явити протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено – протягом десяти років, якщо в товарі виявили недоліки, допущені з вини виробника.

 Коли все ж таки вирішили звернутися до суду, то варто зважати на те, що строк позовної давності для пред’явлення скарги у зв’язку із недоліками придбаного товару становить один рік, початок перебігу якого починається від дня виявлення недоліків у межах термінів, установлених ст. 680 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів». А якщо на товар встановлено гарантійний строк – від дня виявлення недоліків у межах цього строку.

 Що стосується документів, які необхідно додати до позовної заяви на підтвердження порушення виробником/продавцем Закону України «Про захист прав споживачів», то цей перелік не є вичерпним і в конкретній ситуації може відрізнятися. Проте, як зауважує Дмитро Олександрович, загалом до позовної заяви обов’язково необхідно додати: копію розрахункового документа на придбаний товар, копію гарантійної книжки на товар, копію заяви (вимоги, претензії) щодо усунення продавцем/виробником виявлених недоліків товару з позначкою про отримання такого листа продавцем, копію акту експерта щодо причин виникнення істотних недоліків товару та вини виробника/продавця з цього приводу.

 Важливим є той факт, що здебільшого справи такої категорії є малозначними, тобто ціна позову (вартість придбаного товару) не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 28.02.2019 становить 185 300 грн. Це ж призводить до розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема без виклику сторін.

 Олеся Зінченко, Валерія Тімергаліна, Владислав Бедринець